
Вітаміни відносять до незамінних (ессенціальних) компонентів харчування. Вміст вітамінів у харчових продуктах значно нижчий, ніж білків, жирів, вуглеводів і не перевищує, як правило, 1-100 мг у 100 г продукту. На відміну від білків, жирів та вуглеводів, вони не можуть бути для людини джерелом енергії, однак є регуляторами життєво важливих функцій організму.
Сучасні дослідження все частіше виявляють у дітей поєднану вітамінно-мікроелементну недостатність.
Причини розвитку вітамінної недостатності
Недостатнє надходження вітамінів з їжею чи порушення їх засвоєння у шлунково-кишковому тракті сприяє появі вітамінної недостатності у дітей. Зокрема, до причин виникнення вітамінної недостатності відносять:
– низький вміст вітамінів у добовому раціоні харчування, незбалансованість хімічного складу раціонів;
– порушення оптимального співвідношення між окремими вітамінами;
– втрату і руйнування вітамінів у процесі технологічного та кулінарного оброблення продуктів харчування, неправильного їх зберігання;
– порушення всмоктування у кишківнику (хвороби шлунково-кишкового тракту);
– порушення синтезу вітамінів групи В і К у кишківнику (зокрема при дисбіотичних порушеннях);
– руйнування вітамінів лікарськими засобами, наприклад через лікування антибіотиками;
– глистяні інвазії;
– інфекційні захворювання;
– стрес.
Ознаки вітамінної недостатності
Нині найбільш розповсюджена форма вітамінної недостатності – це полігіповітаміноз, ознаками якого є:
- значне зниження стійкості організму дітей до дії інфекційних і токсичних чинників;
- уповільнення одужування хворих дітей, у т. ч. дітей з важкими травмами, опіками, після операцій, при інфекціях чи тривалому астенічному синдромі;
- зниження розумової працездатності, ознаками якого є погіршення пам’яті та концентрації уваги;
- відставання дитини у розумовому та фізичному розвитку порівняно зі здоровими однолітками;
- погіршення адаптації до збільшення фізичних навантажень;
- загострення хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи;
- дратівливість, головний біль (через брак тіаміну, аскорбінової кислоти, піридоксину);
- кровоточивість ясен (через брак вітаміну С);
- сухість шкіри (через брак вітамінів А, В2);
- блідість шкіри (через вітамінозалізодефіцитний стан).
Види вітамінної недостатності:
гіповітаміноз — різке зниження (але не повне виснаження) запасів одного вітаміну в організмі.
полігіповітаміноз — недостатність одночасно декількох вітамінів.
авітаміноз — стан майже повного виснаження вітамінних ресурсів організму.
Профілактика дефіциту вітамінів
Увесь необхідний для дитини набір вітамінів може надходити до організму тільки за умови використання у меню всіх основних груп продуктів. Помилково вважати, що джерелом вітамінів є лише свіжі овочі та фрукти. Ця група продуктів дійсно є єдиним джерелом вітаміну С та забезпечує людину вітаміном РР, фолієвою кислотою (фолат) і β-каротином, але не містить тіаміну, рибофлавіну, ніацину, а також вітамінів В12, Е, D. М’ясо та м’ясні продукти є важливим джерелом вітамінів B1, B2, B6, B12. З молоком та молочними продуктами в організм надходять вітаміни А, В2; зі злаковими — вітаміни B1, B2, B6, РР, Е; з рослинними жирами — вітамін Е; з тваринними жирами — вітаміни А, D. Тому при складанні меню його необхідно максимально урізноманітнювати.
Однак повністю задовольнити потребу в усіх основних вітамінах тільки за рахунок харчового раціону складно. З метою забезпечення повної відповідності між потребами організму дітей у вітамінах і їх надходженням з їжею проводиться профілактика вітамінної недостатності.
Вітаміни необхідні для таких процесів в організмі людини:
• ріст тканин і кровотворення;
•нормальне функціонування нервової, серцево-судинної систем, системи травлення і залоз внутрішньої секреції;
• підтримання гостроти зору;
• підтримання здоров’я шкіри;
• забезпечення адекватної імунної відповіді;
• забезпечення розумової працездатності, пам’яті та концентрації уваги.
Необхідно щоденно включати до раціону дітей дошкільного віку продукти підвищеної харчової та біологічної цінності, збагачені мікронутрієнтами (табл. 1), а також полівітамінні чи вітамінно-мінеральні комплекси. Норми фізіологічної потреби організму у вітамінах наведено у Таблиці 2.
Таблиця1. Основні групи продуктів, збагачених мікронутрієнтами, для харчування дітей дошкільного віку
Група продуктів | Мікронутрієнти | |
Вітаміни, провітаміни | Мінеральні речовини | |
Хліб і хлібобулочні вироби з пшеничного борошна вищого та першого гатунків | B1, B2, B6, B12, РР, С, фолат, β-каротин | залізо, кальцій, йод |
Молоко і кисломолочні продукти | С, А, Е, D,
β-каротин, B1, B2, B6, РР, фолат |
кальцій, йод, цинк, мідь, залізо |
М’ясо та м’ясні продукти | B1, B2, B6, B12 | залізо, цинк, селен, фосфор |
Фруктові і овочеві соки, нектари | Е, С, В2, В6, В 12 , РР, фолат | цинк, йод, залізо |
Таблиця 2. Добова потреба дітей у вітамінах, мг
Вікова група | A | D | E | K | B1 | B2 | B6 | Фолат | B12 | PP | C |
0-3 місяці | 0,4 | 0,008 | 3 | 0,005 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,025 | 0,0005 | 5 | 30 |
4-6 місяців | 0,4 | 0,01 | 4 | 0,008 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | 0,04 | 0,0005 | 6 | 35 |
7-12 місяців | 0,5 | 0,01 | 5 | 0,01 | 0,5 | 0,6 | 0,6 | 0,06 | 0,0006 | 7 | 40 |
1-3 роки | 0,6 | 0,01 | 6 | 0,015 | 0,8 | 0,9 | 0,9 | 0,07 | 0,0007 | 10 | 45 |
4-6 років | 0,6 | 0,01 | 7 | 0,02 | 0,8 | 1,0 | 1,1 | 0,08 | 0,001 | 12 | 50 |
Пам’ятка щодо видів вітамінів у дитячому харчуванні та їхніх функцій в організмі
ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ
Вітамін А
Вітамін А відіграє важливу роль у процесах росту і репродукції, диференціюванні епітеліальної і кісткової тканин, підтримці імунітету і зору. Дефіцит вітаміну А призводить до порушення темнової адаптації («куряча сліпота» чи гемералогія), ороговіння шкіри; знижує стійкість до інфекцій.
Вітамін D (кальциферол)
Основні функції вітаміну D пов’язані з підтримкою гомеостазу кальцію і фосфору, процесів мінералізації кісткової тканини. Дефіцит вітаміну D призводить до порушення обміну кальцію і фосфору у кістках, посиленню демінералізації кісткової тканини, внаслідок чого підвищується ризик розвитку остеопорозу. Впливає на диференціювання клітин епітеліальної, кісткової, кровотворної та імунної систем.
Вітамін Е
Вітамін Е представлений групою токоферолів з антиоксидантними властивостями. Є універсальним стабілізатором клітинних мембран; необхідний для функціонування статевих залоз, серцевого м’яза. У разі дефіциту вітаміну Е спостерігається гемоліз еритроцитів, неврологічні порушення.
Вітамін К
Метаболічна роль вітаміну К обумовлена його участю у модифікації низки білків згортальної системи крові і кісткової тканини. Дефіцит вітаміну К призводить до збільшення часу згортання крові, низького вмісту протромбіну у крові.
ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ
Вітамін В1 (тіамін)
Тіамін у формі утвореного з нього тіаміндифосфату входить до складу найважливіших ферментів вуглеводного й енергетичного обміну, що забезпечують організм енергією та пластичними речовинами, а також метаболізму розгалужених амінокислот. Дефіцит цього вітаміну призводить до серйозних порушень нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, системи травлення.
Вітамін В2 (рибофлавін)
Рибофлавін у формі коферментів бере участь в окисно-відновних реакціях, сприяє підвищенню темнової адаптації і сприйнятливості кольору зоровим аналізатором. Дефіцит вітаміну В2 супроводжується погіршенням стану шкіри, слизових оболонок, світлового та сутінкового зору.
Вітамін В6 (піридоксин)
Піридоксин у формі своїх коферментів бере участь у перетвореннях амінокислот, метаболізмі триптофану, ліпідів і нуклеїнових кислот, підтримці імунної відповіді, процесах гальмування та збудження у центральній нервовій системі, сприяє нормальному формуванню еритроцитів, стимулює утворення гемоглобіну, сприяє підтримці нормального рівня гомо-цистеїну в крові. Дефіцит вітаміну В6 супроводжується зниженням апетиту, порушенням стану шкіри, розвитком гомоцистеїнемії, анемії.
Фолат (фолієва кислота)
Фолат як кофермент бере участь у метаболізмі нуклеїнових кислот і амінокислот. Дефіцит фолату призводить до порушення синтезу нуклеїнових кислот і білка, внаслідок чого гальмується ріст і ділення клітин, особливо у швидкопроліферуючих тканинах: кістковий мозок, епітелій кишківника тощо. Між рівнем фолату, гомоцистеїну і ризиком виникнення серцево-судинних захворювань існує виражений зв’язок.
Вітамін В12 (кобаламін)
Вітамін В12 відіграє важливу роль у метаболізмі та перетвореннях амінокислот. Фолат і кобаламін є взаємопов’язаними вітамінами, що беруть участь у кровотворенні. Дефіцит вітаміну В12 призводить до розвитку часткової або вторинної недостатності фолатів, а також анемії, лейкопенії, тромбоцитопенії.
Вітамін РР (ніацин)
Ніацин як кофермент бере участь в окисно-відновних реакціях енергетичного метаболізму. Недостатнє споживання вітаміну РР супроводжується погіршенням стану шкіри, шлунково-кишкового тракту та нервової системи.
Вітамін В5 (пантотенова кислота)
Пантотенова кислота бере участь у білковому, жировому та вуглеводному обмінах, обміні холестерину, синтезі низки гормонів, гемоглобіну, сприяє всмоктуванню амінокислот і цукрів у кишківнику, підтримує функцію кори надниркових залоз. Дефіцит пантоте-нової кислоти може призвести до ураження шкіри і слизових оболонок.
Вітамін Н або В7 (біотин)
Біотин бере участь у синтезі жирів, глікогену, метаболізмі амінокислот. Регулює роботу нервової системи, зокрема впливає на нервово-трофічну функцію. Дефіцит цього вітаміну може призвести до дерматиту, випадіння волосся